- обряджений
- -а, -е, розм.Дієприкм. пас. мин. ч. до обрядити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обряджений
Смотреть что такое "обряджений" в других словарях:
обряджений — [обр’а/джеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
обряджений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
обрядженість — ності, ж. Абстр. ім. до обряджений … Український тлумачний словник
